Виховні заходи

« Я маю в серці те, що не вмирає…»( До  дня народження Лесі Українки)

Мета: ознайомити дітей з творчістю Лесі Українки; виховувати любов до Вітчизни,

рідного слова, розвивати  пам’ять.

Обладнання:  портрет поетеси, рушник, свічка, підсвічник ваза із квітами, стіл застелений скатертиною.

1.

Ти себе українкою звала,

І чи краще знайти ім’я

Тій, що радість в муках сіяла,

Як вітчизна велика твоя!

2.

Вся ти  -  трепет, вогонь ідеал,

Вся ти віра, єдина струна,

І хто знає співця   Антея –

Той тебе у ньому пізна!

3.

Йти на зустріч бурям і зливам,

Буть одній – як велика рать.

Жить в нещасті життям щасливим,

Муку творчістю перемагають.

4.

Шевченко, Франко, Леся Українка –

Люди з великим людським серцем і

Розумом, з героїчною силою духу.

У них є чого повчитися не тільки українцям!

5. Геніальна донька  України – Лариса  Петрівна Косач-Квітка писала:

На  шлях я вийшла ранньою весною

І тихий спів несмілий заспівала.

Горить моє серце, його запалила

Гаряча іскра палкого жалю.

6.

В її речах слова котились, наче хвилі,

Мов сльози по її замучених братах,

В вінку, здавалось, блідли квіти білі,

І в’янули слова журливі на устах.

Шумів зелений міст, а голос той коханий

Про волю золоту співав мені, -

В вінку мінився злотом ряст весняний,

І золотим дощем лились пісні…

7.

Мріє, не зрадь! Дай мені крила

Свої, хочу їх мати сама,

Хочу дихать вогнем, хочу житии своєю весною,

А як прийдеться згинуть за теє дарма.

8. Усе коротке життя Лесі Українки було сповнене такогог творчого горіння, такої самозабутньої жадоби роботи, зроблено в галузі літератури так багато, що досягнутого вистачило б на життя кількох.

9.

Дарма! Нехай умру, та думка не вмре!

В таке безсмертя й я привикла вірить.

Я честь віддам титану Прометею,

Що не творив своїх людей рабами,

Що просвітив не словом, а вогнем,

Боровся не в покорі, а завзято.

10. Час був такий, що поезія повинна була дзвонити у великі дзвони, бити на сполох. Цю історичну роль в українській поезії початку ХХ століття виконала Леся Українка.

Мужність, незламна воля, пристрасність переконань і бойовий темперамент – така Леся Українка, полум’яний борець за свободу людської думки, за визволення батьківщини.

11.

Геть те, думи, ви хмари осінні,

Тож тепера весна золота!

Чи то так у жалю, в голосінні

Проминуть молодії літа?

Ні, я хочу крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватись,

Жити хочу! Геть думи смутні!

Я на гору круту крем’яную

Буду камінь важкий підіймать

І, несучи вагу ту страшную,

Буду пісню веселу співать.

Так. Я буду крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватись,

Буду жити! Геть думи сумні!

(Звучить мелодія)

12. «Хто має силу ходити по гострім камінні, – пише поетеса, – той завжди перейде по ньому до чогось високого, до вищого, ніж звичайно можна дійти рівними та гладкими стежками». Такою була вона сама.

Пісня «Вишиванка»

13. Служіння людям великими та малими ділами сповнювало Лесю Українку почуттям радості. Але в особистому житті у неї було багато страждань. Хіба можна кинути людину, яка простягнула руку, благаючи порятунку? Бажаним другом, щирим порадником, клопітливою доглядальницею стала Леся для Сергія Мержинського. Відданість, сила і глибина почуттів, ніжність і повага єднали їхні душі. Рядки листів Лариси Петрівни звучать невимовною тугою за близьку людину: «Мій ти єдиний, мій зламаний квіте! Любий мій друже, створений для мене. Як можна, щоб я жила сама тепер, коли я знаю інше життя?»

14.

Ти  хотів би квіток на дорозі моїй?

Нащо сипати їх попід ноги?

Хай живуть вони в ніжній красі чарівній –

Я сама їх знайду край дороги.

До маленьких, низеньких сама нахилюсь,

До високих очима докину,

Обережно та ніжно лицем притулюсь,

Стрівши в білім убранні тернину.

Будуть шарпати одіж суворі гілки

І скривавлять колючками руки,

Та гілкам не поможуть лагідні квітки,

Ні, вони нагородять за муки.

Та й за віщо б ті квіти карали мене,

Я ж не буду їх рвати руками,

15

Устам говорять: “ Він навіки згинув!”

А серце каже: “ Ні він не покинув!”

Ти чуєш, як бринить, струна якась

Тремтить – бринить, немов сльоза тремтяча?

Тут в глибині, і б’ється враз зі мною:

“ Я тут, я завжди тут, я вся з тобою!”

Так, завжди, чи в піснях забути хочу муку,

Чи хто мені стискає дружньо руку,

Чи любая розмова з ким ведеться,

Чи поцілунок на устах озветься,

Струна бринить лагідною луною:

“ Я тут, я завжди тут, я вся з тобою!”

16

І кожний раз, як стане він бриніти,

Тремтить в моєму серці тії квіти,

Що ти не хтів їх у труну сховати,

Тремтить і промовляють враз зі мною:

“ Тебе нема, але я все з тобою!”

17

Стій, серце стій! Не бийся так шалено

Вгамуйся, думко, не літай так буйно!”

Не бий крильми в порожньому просторі.

Як я умру, на світі запалає

Покинутий вогонь моїх пісень,

І стримувальний пломінь засіяє,

Вночі запалений, горітиме у день.

18.

Хіба жила на світі ще така

жінка, в серці якої поєдналися б

така мужність, така чесність,

такий вогонь і розум, така пристрасна любов

і відданість народові та Батьківщині.

Ні, другої такої на світі не було.

19. Життя Лесі Українки – це подвиг митця, один із тих подвигів, що підносять людину в очах сучасників, робить її нетьмарною зіркою в очах потомків.

20. Життя краяло поетесу глибоко і дошкульно. Колискова Лесина сопілка ридала “потоками сліз  нестримання, ранкових, що рвались з глибини самого серця”.

Та вона вміла стримувати “хвилю ридання гарячу.”

21. Якщо треба назвати Лесин твір, в якому найповніше виражені всі риси обдарування і неможливо відокремити музику від поезії і філософської глибини, то це – “Лісова пісня”. Це “пісня пісень” української драматургії, це дивоцвіт, сповнений віри в перемогу високої мрії, справжнього гармонійного життя.

“Лісова пісня” – буяння розкішної поетичної фантазії, натхненні гілки на честь рідної землі.

(Мелодія)

22.

Сумує й тужить, мов душа сопілка,

І Мавку викликає край села,

Шепоче вітру, мов сестриця, гілка,

Любов і пам’ять – вічні два крила.

23. Поетеса до останньої хвилини свого життя була переможцем над стриманою недугою, до

останньої хвилини зберегла великий дух, видатні свої сили.

24.

Світ опускався на коліна,

Камінний, вік хилився ниць,

І прилітала Україна

До мертвих Лесиних зіниць.

25.

Над всі недолі та потали,

Над страсті всі та над бої

Безсмертя Лесине вростало

В народ, що народив її.

25.

І квола невисока жінка

Лице підводила бліде,

Народжувалась Україна

Для світу, що над смерть гряде.

Нумо, хлопці!
Підготували і провели 
вчителі початкових класів :
Федишин Г.П.
Стадник У.М.

1-а учениця

Сьогодні справжніх хлопців свято,

А в нашій школі їх багать:

Сміливих. Веселих і мужніх,

Кмітливих, шляхетних і дружніх.

2-а учениця

Якщо є такі розмови,

Ми відповідаємо:

Кращих хлопців й веселіших

За наших не знайдемо!

1-а ведуча

Добрий день, друзі!Добрий день хлопці, чоловіки! Дозвольте від імені всіх дівчат та жінок привітати Вас із святом справжніх чоловіків – Днем Збройних Сил України.

            Напевне цим жінки хочуть зайвий раз підкреслити у чоловіках такі якості, як мужність, сміливість, щиросердя, шляхетність. Наші дівчата також намагаються не обійти увагою хлопців, вітають їх, та дарують їм свої  чарівні посмішки.

4-а учениця

Ми бажаємо вам, хлопці,

Друзі наші щирі.

На відмінно всім навчатись

І у жити у мирі!

5-а учениця

Щоб зростали і мужніли

Ви кожну годину,

Щоб батьки пишались вами

У будь-яку днину!

6-а учениця

Ну а ми, дівчата, разом

 Хлопцям обіцяємо –

Про оцінки ваші добрі

Ми завжди подбаємо!

Ведуча

Багато гарних слів сказано на адресу нашим хлопчакам. А як їм довести, що вони дійсно розумні, веселі, кмітливі, сильні, і будь-якої миті готові виправдати сподівання дівочих сердець?

Ведучий. Нашим юнакам сьогодні необхідно здолати кілька складних випробувань, у яких вони повинні виявити силу, вправність, спритність, кмітливість.

     Кому із них дістанеться перемога, маєте визначити ви, шановні глядачі, та наше почесне журі, яке ми з радістю представляємо. (оголошення членів журі).

Отже, запрошуємо наших учасників. І перше завдання – представлення  команд (Назва і девіз)

1.ПРИВІТАННЯ  ОДИН ОДНОМУ.
 Капітан (командує).
Команда «Дзвіночок»! Рівняйсь, струнко!
Наш девіз:
«Дзвонять весело дзвіночки –
України сини й дочки».

ПРИВІТАННЯ СУПЕРНИКАМ:
«Нехай знає рідна мати – вільна Україна:
вояки  ми ще маленькі – зате гідна зміна».

Капітан (командує).
Команда «Берегиня»! Рівняйсь, струнко!
Наш девіз:
Рідну хату зберігати,
Тата й маму шанувати,
Честю роду дорожити –
Україні служити.

ПРИВІТАННЯ СУПЕРНИКАМ:

Ми суперників вітаємо,

               Перемоги не бажаємо,

               А бажаємо, щоби вам

               Обійтися всім без травм!

Привітання судддям

               Суддям хочемо нагадати:

               Бали чесно рахувати,

               Не підсуджуйте  нікому,

               А судіть нас по закону!

.

Можемо починати змагання. А відкриває нашу конкурсну програму інтелектуальний конкурс. Команди отримають однакову кількість запитань. Яка команда дасть більше правильних відповідей та й переможе в цьому конкурсі.

1.                           З яких вправ починається комплекс ранкової гімнастики? (Ходьба, легкий біг, потягування)

2.                           Який м»яч найважчий: футбольний, волейбольний, баскетбольний? (баскетбольний)

3.                           Скільки гравців у футбольній команді?  (11)

4.                           У якій грі користуються найменшим м»ячем?

5.                           (Настільний теніс)

6.                           Скільки хвилин треба варити круте яйце? (жодної)

7.                           Коли чорній кішці найлегше пробратися у хату? (Коли двері відчинені)

8.                           За що учня виганяють з класу? (за двері)

9.                           Чому старий дід капелюха купує? (Тому .що без грошей ніхто не дає)

10.                      Під яким кущем ховається заєць, коли йде дощ? (під мокрим)

"Одягаємось по свистку на час"

Хлопці мають вишикуватись шеренгою чи "шахами" (в залежності від їх кількості). Перед ними мають стояти по стільчику, на яких мають лежати наступний одяг:

-        шкарпетки хлопця

-        сорочка хлопця

-        піджак чи кофтинка, яку потрібно застібнути, а не просто одягти

-        під стільчиком - черевички.

По свистку хлопці починають одягатись. Хто встигне  першим, той і переможець.  Важливо у суддівстві звернути увагу на акуратність. Сорочка має бути застібнута, заправлена в штанці. Черевички зашнуровані, піджачок - застібнутий. Адже український солдат має бути охайним.

"Черговий кухар"

Український солдат має бути ситим. І нагодованим добре. Треба пояснити, що кожен з них може бути черговим по кухні. А своїх однополківців треба нагодувати швидко і смачно. Зараз ми будемо перевіряти, яким буде солдат - голодним чи ситим - якщо ви його годуватимете.

Цей конкурс на час. Перед хлопцями стіл (один великий, чи кілька парт…) У кожного хлопця є два апельсини розрізані навпіл і склянка. По свистку вони мають почати вичавлювати апельсиновий сік у склянку. Коли за дві хвилини (час варіюється залежно від віку, тобто сили, хлопців) час вийде. Вони мають відійти від склянок, а ведучий - суддя - перевірити в якій скляні соку більше.

"Лівоооо…руч!!!"

Хлопці мають вишикуватись у шеренгу. По команді ведучого, вони мають різко (рівнятися) повертатися у той бік, у який накаже ведучий. Ця гра на координацію і реакцію. Чому на реакцію? Тому що головним завданням ведучого є не просто давати команди, а затягувати слова, акцентуючи на останню частину команди "…руч". Тобто: "ЛівоооооооооооооРУЧ!", "ПравооооооооооооРУЧ!". І тільки на "…РУЧ" хлопці мають повертатися.

Хто повернувся останнім, чи не в той бік - виходить з гри. І так поки не залишиться один хлопець з шеренги. Він переможець.

КОНКУРС МАЙСТЕРНИХ ХУДОЖНИКІВ.
ВЕДУЧИЙ.
На прикріплених аркушах паперу кожна команда повинна намалювати козака на повний зріст. Один учасник біжить – малює голову, повертається, тоді наступний – тулуб і т.д. Виграє команда, яка швидко, згуртовано, акуратно і точно намалює козака.

«Полювання»

               По всьому залу за заздалегідь розставлені іграшки. Чия команда збере у свій обруч найбільше іграшок, та й переможе у цьому конкурсі.

конкурс  « Конкурс  КОЗАК»

Віджимання.

Підійшов час до підбиття підсумків, оголошення переможців і нагородження учасників  для цього в нас є наші прекрасні судді

ДІВЧАТа

Хай не буде суперечок
Серед нас ніколи!
Нехай спорт нас об`єднає
В нашій рідній школі!

Що то, люди за країна -

Неба синього блакить,

На ланах у серпні жито

Стиглим золотом блищить?

У якій, скажіть, країні

Клімат лагідний, м'який?

Бог відводить буревії,

Негаразди всіх стихій?

Люди мудрі, працьовиті

У країні тій живуть.

На чуже не зазіхають

І свого не віддадуть.

У якій іще країні

Так земля родить охоча?

Наче пісня солов'їна -

Мова ніжна і співоча?

Гори є і полонини,

Є моря, річки, ліси…

Загалом, то є країна

Невимовної краси!

Гордо, голосно, дитино,

Ти назви ім'я країни,

У якій, хвалити Бога,

Народився і живеш.

Їй дочкою є чи сином

І, коли ти підростеш,

Будеш їй творити славу,

Розбудовувать державу.

Отже, зветься ця країна,

Незалежна і єдина -

(всі хором) Наша ненька - Україна!

ВЕДУЧА.
Здорові діти – нація здорова,
Багата Україна і чудова.
Тож здоровими ростіть,
В майбутнє добрими ідіть.

Вручення  грамот

ВЧИТЕЛЬ.
Ось і закінчилися змагання. Наші команди показали, що вони - гідні нащадки славного козацького роду, справжні козаки.
Навчайтеся бути здоровими! І навчайте цього інших людей, що оточують вас.
Успіхів вам і здоров`я!

Сценарій  свята "Випускний бал"

 Учитель. Сьогодні мої учні збираються в дорогу.

Блищать зірки, ваблять небеса.

У школі вальс одлунює прощальний

Над нашим селищем окрилено літа.

Так світло й урочисто у нашому залі,

Повсюди яскраво квітки майорять!

Сьогодні на свято ми з вами зібрались

В життя проводжати своїх журавлят.

Линь же, музико, в небо гучніше,

В добру путь лунай , в добрий час!

Вище голови! Йдіть веселіше!

Ми ласкаво запрошуєм вас!

Заходять випускники – учеі 4 класу.

Учитель.  Зібрались дружно ми на свято,

Сьогодні це в останній раз,

Щоб вам удачі побажати,

І провести у 5 клас.

Дорогі діти! Чотири роки ми були разом. Першокласники, другокласники, третьокласники і, нарешті,- випускники. Ви подолали першу сходинку, тепер перед вами нова шкільна дорога. І перше в житті розставання-розставання з початковою школою і першою вчителькою.

1.Зібрались дружно ми на свято,                                

Схвильовані, як в перший раз,

Щоб вам удачі побажати
І перейти у п’ятий клас.

2.Багато доброго, нового

Життя відкриє ще для нас.

Як перша сходинка до нього

Для всіх нас буде п’ятий клас.

3.У нас у всіх святковий настрій,

Ми всі схвильовані украй.

«Середня школо, - скажем, - здрастуй!

А початкова – прощавай!

4.Тож прощавай, четвертий клас!

Ти замалий уже для нас!

Та ми повернемось не раз

Думками в наш четвертий клас.

5.Ці чотири роки всі ми разом йшли,

Хвилювання й радість поділяли!

Разом і навчались, і росли.

І свята всі дружно відзначали.

6.Сьогодні ж свято – це для нас!

Лунає музика – для нас!

В садках бузок зацвів – для нас!

І сонця промінь – теж для нас!

7.Ми всі раді вас вітати

На нашому сімейному святі.

8.Сьогодні на нашому святі

Ми хочемо день той згадати,

Коли опинились тут вперше,

Без затишку рідної хати.

9.Батьки привели нас до школи,

Маленьких синочків і дочок.

Малих громадян України.

Школа зустріла гостинно.

10.Чотири роки назад в перший раз

В нашу школу і в наш клас,

В нових формах, як годиться,

 Ми прийшли з тобою вчиться.

11.Було нам всього шість років.

Всі звали нас «малюки».

Робили ми перші кроки,

Навчаючись залюбки.

1. У школі затишно, чудово:

Тиша, праця, навчання,

Найпотрібніші основи,

Головних наук знання.

2. Коридорами без звуку,

Неповторна без прикрас,

Ходить панночка-наука

І заходить в кожен клас.

3.Всім дарує так старанно

Дуже цінні відкриття,

Щоб людина бездоганно,

Сміло входила і життя.

4.Я, ти, ми, вона –

Школа вся – одна сім’я.

В слові „ми” звучить ім’я,

Творча школа запальна.

5.А у школі є директор,

Що прийшов нас привітать.

І для цього ми повинні

Радо слово їй надать.

Слово для привітання надається директору щколи 

1.Ви нам для навчання умови створили,

 Ремонт капітальний у школі зробили.

 Завжди ви звертали велику увагу

 На наші екскурсії , свята, розваги.

 За те, що були ви уважні до нас,

 Вам квіти дарує сьогодні наш клас.

Квіти директору.

1.Хай музика лунає дзвінко

 І тоне в квітах урочистий зал

 Ми починаємо наш перший –

 Всі. Випускний бал.

Хлопці посадили дівчат і вернулися на місця. Вихід джентльменів.

1. Панове, невже у нас випускний?

2. Так, сер, дев'ять років - це не жарти.

 3. А пам’ятаєте, які бої ми витримували з Світланою Григорівною? Мені її жаль.

 4. Так, сер, і не кажіть, що пригадати. А пам’ятаєте, який бал у нас був на Новий рік?

5. А пам’ятаєте, панове, якими малюками пройшли в дитячий садок, нічого не вміли.

6. Так, сер, цілком вірно, я ось, наприклад, не вмів шнурки зав’язувати, я і зараз не вмію. Але нічого, у мене попереду ще сім шкільних років. Навчусь.

7. А може і не сім, подивимося, що вирішить міністр освіти.

6. Тим паче все попереду.

8. А от я довго не міг навчитися вимовляти букву « р», а тепер запросто – « риба».

9. А я так довго плакав за дитячим садком.

10. А тепер?

 11. А тепер довго буде плакати за початковою школою.

12. А яка у вас, сер, заповітна мрія?

13. Я, панове, навчився красиво малювати і мрію стати художником.

14. А я буду закрійником.

15. Що будеш відкривати і закривати двері?

14. Ну що ви, сер, я мрію кроїти і шити зручний і модний одяг.

16. А я хочу стати солістом.

17. Невже, сер, ви співаєте, як Басков?

16. Ну що ви, сер, я просто мрію солити огірки і помідори. Хочу створити свою фірму, як « Балтімор» чи « Верес».

18. Я вам чесно скажу : життя в школі нашій чудове, яскраве і дуже цікаве. І мрію я давно, про життя таке зняти кіно.

 19. Кіно?

 20. А що, панове, цікава ідея. А чи можна?

 Вед. А чому б і ні. В мене і назва є « Як підійшди ми до п'ятого класу».

 21. Отже, досить розмовляти.

Увага, час прийшов мотор включати.

 Хлопушка. Кадр перший. Дубль перший « Маленькі – гарненькі, прощавайте ».

1.Ми перегорнемо листки

Життя шкільного враз,

Вже зараз ми випускники,

Але колись ішли до школи в перший клас.

2.В той день світило сонце ясно,

Навколо так було прекрасно.

І вчителька промовила звертання:

«Ну що, розпочнемо навчання?»

3.До успіхів було далеко,

Нам заважали балачки.

І виявилось – ой, нелегко

Писати палички й гачки.

4.Так поступово ми звикали

Тримати ручки й олівці.

же нас контрольні не лякали,

Ми часто чули: «Молодці!»

5.Ми всі засвоїли чудово

Прикметник, суфікс, дієслово.

Диктантів купу написали.

Досвідченими трохи стали.

6.Уроки всі свої учили

Із групою, і вдома.

А часом вчили на перервах –

Усім ця річ відома.

7.Чотири перших роки промайнуло,

Тих незабутніх шкільних літ.

І сьогодні, мов пташата з гніздечка,

Ми летимо у доросліший світ.

«Пісня першокласника»

Хлопушка. Кадр другий. Дубль перший « Побажання - пробачення».

1.Хоч сьогодні в нас і свято,

 Тільки є одна печаль,

Вчителька не йде у п’ятий.

Розлучатися так жаль!

2.Мене до школи мама привела,

Та вчительці, як скарб, передала.

Так гарно й радісно було в той день мені,

Бо з того дня матусь вже мав я дві.

 3.Прощавай, наша вчителько перша,

 Ми сьогодні від тебе ідем.

 Та сюди ще не раз повернемось,

 Свою радість тобі принесем.

4.Ми любим свій дім і добру, рідну школу,

 Учительку – за щирість, теплоту.

 Для нас ти будеш завжди молодою,

 І ми нізащо не забудемо тебе.

5.Перша вчителька!

Добра, терпляча,

Наче мама була нам малим.

І любов була щира, гаряча,

Зігрівала сердечко усім.

Ми малі на лінійці стояли,

 А в очах і цікавість, і страх!

 В ручках квітів букети тримали,

 І тремтіла тривога серцях.

6.Ви ж, як фея, і добра, і мила,

Усміхнулися лагідно нам.

Як же щиро ви всіх нас любили!

Як нас завжди хвалили батькам!

7.Ой, нема де правди діти,

 Було всяке серед нас:

 Той у школі звик шуміти,

Я запізнювалась в клас.

Той урок не хотів вчити,

 Ви хвилювалися за нас..

8.Пустували не раз і не два,

 І уроки зривати уміли,

 В вас боліла від нас голова,

 Але ви все одно нас любили.

9.Та такого не було,

 Щоб робив це хтось на зло,

 Бо усі ми повсякчас,

 Дуже-дуже любим вас!

10.Ой, мороки було з нами

 Вчительці багато,

 Як по 100 слів за хвилину

 Вчились ми читати!

11.Останнє нині в нас побачення,

 Нам сумно розлучатись з вами.

 І просимо у вас пробачення.

 Ми найщирішими словами.

13.Ми Вас любимо так щиро!

Пам’ятайте і Ви про нас.

А тепер для Вас цю пісню

Заспіває весь наш клас.

Пісня «Вчителька»

Слово першій вчительці.

Дорогі мої діти! З святом вас вітаю,

 Здоров’ячка багато я усім бажаю!

 І радість, і смуток, заліг мені в душу.

 Радію за те, що дорослими стали,

 І знань чимало уже подолали.

 І сумно мені, признатися мушу,

 Що час вже прощання настав.

 Учіться, працюйте - моя настанова,

 Батьків поважайте, ви гідна опора.

 Про сум уже досить, ні жодного слова,

 Сьогодні в вас свято, прийшли привітати

Прийміть і мої найщиріші вітання,

 Хай збудуться мрії і ваші бажання!

Вручаю діткам свідоцтва про закінчення початкової школи.

Хлопушка. Кадр четвертий. Дубль перший « Присвячуємо нашим вчителям!!»    

1.Сьогодні скінчився останній урок,

 По школі лунає останній дзвінок.

 Сьогодні востаннє 4 наш клас,

 І школа чекає у п’ятому нас.

 2.Ми всі закінчили четвертий свій клас,

 І старше життя вже чекає на нас.

 Але ми сьогодні в останнє свято

 Велике "спасибі” повинні сказати

 Всім вчителям в урочистий цей час,

 За те, що навчили ви добре всіх нас!

3.Учителі найкращі, рідні,

Ну як не дякувать вам в цей час

За те, що розум, щирість, вміння –

Все віддавали ви для нас.

 4.Свої надсилаємо вам привітання,

 Найкращі прийміть від нас побажання.

 У святковий, веселий і радісний час

 Звертаємо нашу увагу на вас!

 5.Спасибі керівництву школи

 За те, що школа – дім наш рідний.

 Не підведемо її ніколи,

 Її ми слави будемо гідні.

6.Спасибі усім, хто працює у школі

 За ласку, увагу, турботу й привіт!

 Ми всі полюбили цей рідний куточок!

 І тут нас навчали про весь білий світ.

Квіти для вчителів.

Пісня «Дівчина Весна».

Хлопушка. Кадр п'ятий. Дубль перший « Найрідніші – дякуємо!»

1.Ми хочемо привітати мам і тат,  

Що разом з нами початкову школу

Сьогодні закінчили, з днем оцим,

Трохи сумним, але таким святковим!

Ведучий. Погляньте, діти, на своїх батьків, їхні очі сяють щастям, а десь у глибині затаїлась тривога, бо попереду ще стільки випробувань! І батьки переживають у кілька разів більше, ніж ви самі. То ж любіть своїх рідних, будьте завжди гідними їх, дайте їм можливість гордитися вами! Зробіть так, щоб передчасні зморшки не лягли на їхні прекрасні обличчя, щоб їхні серця були спокійні за вас!

2. Прийміть наш букет із пошани й любові.

 Вклоняємось низько і дякуємо щиро

 За ласку і ніжність, за мудрість і віру.

3. Бо без батьків чого ми в світі варті,

 Без маминої ласки і тепла

 І без батьківської строгості і жарту,

 І без свого родинного тепла.

4. Мамо, матусенько, мамочко, ненько,

Матінко, усміх твій ніжний ловлю.

Мамонько рідна, моя дорогенька,

Я над усе тебе в світі люблю!

5. Татку, татусенько, таточку, тату,

Кращого в світі немає навкруг!

Татоньку, хочу тебе я обняти –

Ти – мій порадник, заступник і друг!

6.Я й до бабусі з любов'ю звертаюсь:

Бабцю, бабуню, бабусю моя!

І до бабусиних рук притуляюсь,

І відчуваю в них лагідність я.

7.Й до дідуся я іду по науку:

Діду,дідуню, навчи в світі жить!

Він на голівку кладе свою руку,

Голос струмочком сріблястим біжить.

8.Ми любим бабцю, діда, маму й тата,

 Ми вам бажаємо здоров’ячка багато,

 Ми хочемо, щоб завжди ви раділи,

 І щоб в житті ніколи не хворіли.

9. Хоч часом ми буваємо нечемні,

 І дуже ви хвилюєтесь за нас,

 Але у серці знаємо, напевно:

 Ми більше радуємо вас.

10.Любі!

 Ми вам обіцяємо: учитись, дружити,

 Гарні оцінки додому носити,

 Щоб дарувати радість вам,

 Любесеньким нашим батькам.

Пісня батькам.

Ведуча Дорогі батьки! Ми вдячні вам, що ви довірили нам своїх маленьких діточок. Злетіли роки, а з ними виросли й наші діти. Та як би не поверталась наша доля, ми повинні пам’ятати, що діти – наша радість, наша надія, наше життя.

 Дитина. Спасибі скажемо усім,

 Хто научив любить цей дім,

 Ту вулицю, де ми живем,

 Все, що Вкраїною зовем.

 Спасибі всім, хто дбав про нас

 У цей скрутний, нелегкий час.

                                                             Новий рік
                                           (початкові класи)
ВЕДУЧА
Знову до нас завітала зима
Снігом покрила ліси і поля.
Сніг і хурделиця всюди гуляють
Мороз аж тріщить, всім дошкуляє.
Пісня «Ой же ж ти зима»
1.У біленькому кожушку

Через поле навпростець,
В гості йшла зима-подружка
З нею братик морозець.
Приспів
Ой же ж ти зима сніжно-білая
Затанцюй для нас наша милая.
Ой сипни сніжком, та й білесеньким.
Подаруй його нам малесеньким.

2. Без м'якесенького снігу
Дітям радості нема.
Ми тебе давно чекали
Наша любая зима.
Приспів
Ой же ж ти зима сніжно-білая
Затанцюй для нас наша милая.
Ой сипни сніжком, та й білесеньким.
Подаруй його нам малесеньким.

ВЕДУЧА
Природа спить і все навколо
В зимових білих чарах.
Це - казкарка, це - зима
Трудиться на славу.

ЗИМА
Вітаю вас! Вітаю всіх! Мене усі чекають!
I хоч бояться морозів, все ж весело стрічають.
Ви чули казку, ніби я — жорстока і презлюча?
Та це неправда, скажу вам, душа моя співуча.
Співають в ній вітри, сніги, співають хуртовини.
Це колискова для землі, спочинок для людини.
Щоб ви повірили мені, я подарую казку
Усім, навколо всім на довгу добру згадку.
Танець «Перший сніг»

ВЕДУЧИЙ
Ось і зал наш, як новий,
Щоб зустріти рік Новий,
Ми запрошуєм гостей
І дорослих, і дітей.
В Новорічний світлий день
Б'є годинник: день-дзелень!
А ми словами добрими
До нас ласкаво просимо.
До нас, до нас, усі до нас,
Запрошуємо, друзі, вас
На новорічний бал святковий,
Чудовий, радісний, казковий.
Ведучий
Із вітаннями теплими,
Із піснями, легендами,
З маскарадами, іграми
Йде до нас рік Новий.
Дід Мороз і Снігуронька
Принесуть подаруночки,
І довкола ялиночки
Наш лунатиме сміх.
В цьому залі казковому,
Крижаному, чудовому
Ми гостей привітаємо
Всі. З Новим роком усіх.
А у нас зявляються гості
Довгохвості, куцохвості.
Лисичка
Я лисичка, я сестричка.
Не сиджу без діла.
Я у ліс ходила
Звіряток зустріла.
Подумала. До вас завітаю,
З Новим роком привітаю!
Я лисичка, я сестричка.
Хитрувати маю звичку.
Але тут на цьому святі
Я лиш буду танцювати.
Танок біля ялинки

Зайчик
Я зайчик-побігайчик.
Я сховався під ялинку.
Маю там свою хатинку.
Я вухатий ваш дружок
В мене білий кожушок.
Куций хвостик, довгі вуса
Я усіх , усіх боюся
І холодна ж ця зима
Дуже,дуже мерзну я.
Де б це лапоньки погріти?
Де б тепер тепло зустріти?
А хіба ж то я ведучий,
Танцювати нетямущий?
ПІСНЯ «ЗИМОНЬКА ЖАРТУЄ»
1.Наша зимонька-зима любить жартувати.
Нас морозом , холодом хоче налякати.
Пощепала носики, щічки пощепала,
Але все одно вона нас не налякала / 2 рази

2.Наша зимонька-зима любить жартувати.
Нас вітрами сильними хоче налякати.
Пощепала носики, щічки пощепала,
Але все одно вона нас не налякала / 2 рази

3.А санчата, а санчата цілий день катають,
А сніжинки, а сніжинки пісеньку співають
Нас морозом не злякаєш, бо те все дарма,
Бо ми любимо тебе зимонька-зима / 2 рази

Ведмідь
Ба, яке веселе свято!
Як же тут не танцювати.
Потанцюю я у смак
Ось так, Ось так
Ну і я не буду спати
На святі хочу побувати.
Я Ведмідь-набрідь!
Я іду бадьорим кроком
З Новим роком! З Новим роком!
Всіх здоровлю і вітаю,
Щастя й радості бажаю!
Пісня «Підемо у двір гуляти»
1.Підемо у двір гуляти
Тра-ля-ля ля-ля-ля.
Зиму піснею стрічати
Тра-ля-ля ля-ля-ля.
Приспів
Плес , плес, плес, плестій
Швидше рученята грій.
Туп, туп, туп мороз
Наші ніжки не морозь.
2. Ми доріжку промели
Тра-ля-ля ля-ля-ля.
Купи снігу намели
Тра-ля-ля ля-ля-ля.
Приспів
Плес , плес, плес, плестій
Швидше рученята грій.
Туп, туп, туп мороз
Наші ніжки не морозь.
3. З снігу зліпимо сніжки
Тра-ля-ля ля-ля-ля.
Люблять зиму малюки
Тра-ля-ля ля-ля-ля.
Приспів
Плес , плес, плес, плестій
Швидше рученята грій.
Туп, туп, туп мороз
Наші ніжки не морозь.

Півник
У лісі сірий вовк блукав,
Коли до вас я добігав.
А я малий вовка злякався,
під ялинку заховався.
Кукуріку, кукуріку!
Весело кружлять в танку.
Слухать вірші і казки,
І чекати на дарунки
Через поле, через ліс!
Через поле, через ліс
через ліс, через ліс.
Дід мороз гостинці ніс ,
Діткам ніс .Так.

Слідом зайчик чеберяв,
Чеберяв, чеберяв.
Він за дідом поспішав,
Поспішав . Так.

І ведмедик теж не спав,
Теж не спав, теж не спав.
Перевальцем виступав ,
Виступав . Так.

Де стежина пролягла,
Пролягла, пролягла.
Там лисичка гордо йшла,
гордо йшла . Так.

Ось і дід мороз прийшов,
вже прийшов, вже прийшов.
З нами в танець він пішов,
Він пішов . Так.

Вовк
Я сірий вовк! Ходжу ліском
І всі мене бояться!
Недаром звуть мене вовком,
Бо можу я кусаться.
Але теж погрітись хочу,
Бо морозець дошкуляє.
І сіренька кожушинка
Чомусь мало зігріває.
Хоч непроханий я гість.
Підкручу свій вовчий хвіст.
Як ушкварю, упечу.
Потанцюю досхочу.
З новим роком вас вітаю!
Щастя й радості бажаю!
Гопак

Їжачок
Хоч не шию я ніколи,
а голок завжди доволі.
Лиш торкнись до голочок,
Я скручуся у клубок.
Ціле літо я гуляю,
гриби , яблука збираю.
Восени готую ліжко,
щоб заснути міцно-міцно
Мало став уже дрімати,
стала музика десь грати.
Прокаркала ворона в полі
Сьогодні свято в дітей в школі.
На свято попав ненароком.
Вам щастя, успіхів! З Новим роком
Ялинку ми прибрали
1. Ялинку ми прибрали,
Гірлянди почепляли.
Горять на ній яскраві
І радісні вогні.
Вже Дід мороз гостинці
Приніс нам у торбинці.
Ми будемо з гостями
Співать дзвінкі пісні.

2. Летять, летять сніжинки,
Льодинки, морозинки.
І весело кружляють
І стеляться до ніг.
Ми рік новий стрічаєм,
танцюєм і співаєм.
У нашому таночку
Дзвінкий лунає сміх.

3. Снігурочка й лисички,
білчатка невеличкі.
Ведмедики , зайчатка
І півничок дзвінкий.
Усі у коло стали
І дружно заспівали.
Вітаєм з Новим роком
І шлем палкий привіт

1.Хай весело світить нарядна ялинка,
Хай сміх і пісні звучать без зупинки.
Хай буде радісним цей рік
Для всіх малих і всіх старих.

2.Для українського народу,
Для усіх, хто з цього роду.
Для цілого мого краю
Миру і добра бажаю. .

3.З Новим роком всіх вітаєм,
Щастя й радості бажаєм.
Сію, вію, посіваю.
З Новим роком всіх вітаю
4. Сієм, вієм, посіваєм
З Новим роком всіх вітаєм.
На щастя, на здоров'я, на Новий рік!
5. З Новим роком вас вітаєм!
Щастя, долі вам бажаєм.
У щасливій вашій хаті
Щоб були ви всі багаті
6.Промовляєм з кожним кроком:
З новим щастям, з Новим роком!
Танець «Загадай бажання» 

Сценарій лінійки «Козацтво та Покрова Пресвятої Богородиці»

Мета: розвивати цікавість до минулого свого народу; виховувати правильне ставлення до історії Українського народу, возіелмчувати культурну цінність українських обрядів та традицій.

 Улюблена Богом перлина

Для всіх українців одна

Козацька моя Україна

Хлібів золотих сторона

Негодами лютими бита

Віками ти йшла до мети

Тобі в небі зорею світити

І волю і долю знайти

Уч.1:Розселив Господь людей по всьому світу і кожному народові дав землю. Богом дана земля є святою і рідною, тому її захист – це найперший обов’язок народів.

 Уч.2: Для українців такою землею є Україна. Вона полита потом і кров’ю сотень поколінь, їхніх працелюбних і героїчних предків. Шануймо героїчну історію нашого великого народу.

Уч.3:14 жовтня кожного року увесь християнський світ з глибокою любов'ю, вдячністю і надією славить Пресвяту Богородицю, Матір Спасителя світу Ісуса Христа. Шість разів у році наша церква урочисто відзначає свята на честь Діви Марії:

8 січня — Собор Пресвятої Богородиці;

7 квітня — Благовіщення Пресвятої Богородиці;

28 серпня — Успіння Пресвятої Богородиці;

21 вересня — Різдво Пресвятої Богородиці;

14 жовтня — Покрова Пресвятої Богородиці;

4 грудня — Введення в Храм Пресвятої Богородиці.

Уч.1: Наша нинішня зустріч приурочена святу Покрови Пресвятої Богородиці. Для нас, українців, це свято християнське і національне, воно символізує зв'язок поколінь, невмирущість героїчних традицій нашого народу.

Уч.2:Свято Покрови було найбільшим святом для козаків. Цього дня у них відбувалися вибори нового отамана. Наші лицарі вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали своєю заступницею і покровителькою. Багато церков маємо побудованих на честь свята Покрови.

Уч.3: Козаки настільки вірили в силу Покрови Пресвятої Богородиці і настільки щиро й урочисто відзначали свято Покрови, що впродовж століть в Україні воно набуло ще й козацького змісту та отримало другу назву  -Козацька Покрова. З недавніх пір свято Покрови в Україні відзначається ще й як день українського козацтва.

Ведуча 1: Наша мандрівка – в історію давню і близьку, хотілося б  почати з легенди ...

Ведуча 2: Колись дуже-дуже давно Бог запросив до себе дітей різних народів, щоб обдарувати їх до свята. Зібралося тут багато люду та всім знайшовся подарунок.

Ведуча 1: Аж тільки тоді помітив Господь, що в обшарпаній одежині стоїть ще одна дитина і гірко плаче. Це була українська дитина, яка, соромлячись свого вигляду, боялася підійти ближче. Зажурився Господь – усе ж всім роздав. Захмарилося його чоло та згодом проясніло, і подарував він українській дитині найцінніший скарб – пісню, ту пісню, що ніхто її ще так не співав, ту пісню, що й досі береже в душі український народ, пісню, що стала гімном українського козацтва.

Пісня про Україну «Ой у лузі червона калина» ( виконує група хлопців)

Ведуча 1: Відгомоніли століття з того часу, як в пониззі Дніпра за його порогами, мужні і вільнолюбиві лицарі заснували Запорозьку Січ. Світ звав їх козаками .

 І до нас сьогодні на наше свято завітали справжні козаки,

Танець (виконує група хлопців - козаків)

Ведуча 1: У народі існує багато легенд про випробування прийому в козаче товариство. Розповідають, що після того, як хлопець перехреститься, його пригощали пекучим від перцю борщем. Новачок мав його з’їсти, запиваючи квартою оковитої. Опісля новачка вели туди, де на – Хортиці, чи в іншому місці на Дніпрі – лежала перекинута між скелями колода : хлопець мав пройти тим ,,містком”, не зірвавшись у воду. Подолавши цей іспит, майбутній козак повинен був пропливти певну відстань проти течії в смузі Дніпровських порогів.

Ведуча 2: Алей то ще не все. Хлопець повинен був, осідлавши дикого лошака – чолом до хвоста, - без сідла й вуздечки проскакати полем і повернутися неушкодженим. Якщо хлопець ,,на дикому лошаку скакав”, то це означало – у козаки годиться.

На Січ приймали незалежно від національності, віку та минулого, аби був вільний та нежонатий, говорив козацькою мовою, був православний, знав і приймав порядки та звичаї січового лицарства.

Уч. 1 : Козаки були віддані своєму товариству, любили влучне слово, дотепні жарти, вигадки й розваги, а над усе – пісню.

Уч.2 : Серед імен гетьманів Січі пам’ять людська зберегла і ім’я Петра Сагайдачного.
Скільки очолював Сагайдачний Запорозьке військо, всюди був овіяний славою подвигів.
Взагалі це був чоловік великого духу, що сам шукав небезпеки, легковажив життям. У битві був першим, коли доводилося відступати – останній.

Уч.3 : Важливі доручення Богдана Хмельницького часто виконував Петро Дорошенко. На початку 1660-го року він стає Чигиринським полковником.
Пізніше став гетьманом Правобережної України.

Є щось святе в словах мій рідний край

Для мене  – це матусі пісня ніжна

І рідний сад, від квіту білосніжний

І той калиновий у тихім лузі гай

Його історія… В ній стільки гіркоти

І тим рідніш мені ти, краю рідний,

Що вже позад поламані мости

І день встає, як райдуга погідний

Уч.4:Українська Повстанська Армія, яка постала в час II світової війни на землях Західної України як збройна сила проти гітлерівської та більшовицької окупації батьківських земель, теж обрала собі свято Покрови за День Зброї, віддавшись під опіку святої Богородиці.

Уч.5: Українська Повстанська Армія героїчно і жертовно боролася за Самостійну і   Соборну Державу. Найкращі сини й доньки української нації встали до лав борців проти чужоземного поневолення.

Уч.6: Окреслюючи перспективи майбутнього, ми повинні вдивлятись в минуле, черпати з нього той безцінний скарб, який не дасть загубити головне, розчинитися серед дрібних проблем. Ми хочемо, щоб кожен з вас поставив себе на місце тих хоробрих наших людей, які ціною свого життя захистили Батьківщину, і щоб кожен з вас дав собі відповідь на питання: чи зміг би я?

Вед 1: День сьогоднішній нерозривно пов’язаний з учорашнім.  І нинішня радість, і небо безхмарне, і наш достаток, і щасливе вільне життя – то ваш слід на землі, переможці визвольних змагань.

Вед 2: Роки... Скільки б їх не минуло, не зітруть у народній пам’яті світлі імена тих, хто віддав своє життя за незалежність нашої Вітчизни.

     Останній військовий обов'язок воїни УПА виконували в жовтні 1956 року коли сміливо боролися на кордоні з Угорщиною, щоб допомогти Угорському анти-комуністичному повстанню. Українська Повстанська Армія була народною армією. Вона діяла в умовах бездержавності протягом багатьох років і повністю утримувалася народом.

Вед 1:Вони у битві чесно полягли

А іншого ні вибору, ні змоги

Вони загинули, але перемогли,

Бо віддали життя для перемоги

Вед 2:Пам’ятайте про тих, що безвісті пропали,

Пам’ятайте про тих, що не встали, як впали.

Пам’ятайте про тих, що згоріли як зорі,-

Такі чисті і чесні, як повітря прозоре.

Пам’ятайте про тих, що за правду повстали,

Пам’ятайте про тих, що лягли на заставах.Ф

Пам’ятайте про тих, що стрибали під танки...

Є в місцях невідомих невідомі останки.

Є в лісах, є у горах, і є під горою –

Менше в світі могил, ніж безсмертних героїв.

Пам’ятайте про них і у праці, і в пісні –

Хай відомими стануть всі герої безвісні.

Заключне слово викладача:
Українська земля… Земля, щедро полита кров’ю її мешканців та ворогів, земля, на якій протягом віків точилися трагічні й, водночас, героїчні події. . Щира віра нашого народу в Божу допомогу, сповнені сліз молитви до Божої Матері – покровительки всього воїнства українського були почуті десь там, в небесній канцелярії. Почуті і втілені в життя. І наш з вами святий обов’язок – неухильно дотримуватися заповідей предків, берегти здобуте у важкій боротьбі і стати справжніми патріотами молодої держави – України.

Пісня «На світі є одна країна, яку люблю – це Україна»

«ЧАРІВНА ОСІНЬ» Свято осені в початковій школі

( Святково прибрана зала. Звучить муз. Чайковського „Пори року”...) „Пізня осінь у нашому краю” 1. Спорожніли поля і луки.Встеливши землю килимом з листя, приникшли гаї, парки, сади. Часто проходять холодні дощі,    бувають мряки і тумани. На ніч беруть міцні приморозки,    деколи вони сковують землю на цілий день. 2. У лісі тихо-тихо, не чутно співу пташок: вони відлетіли у     вирій. Інколи тишу порушує стукіт дятла. 3. Дні похмурі. Все потопає в холодному білому тумані.        Природа приготувалася до зимового спочинку. 4. А ми сьогодні вирішили розсіяти туман і довести, яка наша     земля прекрасна в усі пори року, що Осінь дійсно чудова     пора року. 5. Вся краса чудесна     Матері землі     В осенях і веснах-     Там, де ми не злі. Пісня__________________________________________ 1. Мати- земле моя! В біло-рожевому вінку з весняних квітів, у     смарагдовім вбранні із зелених шат, у золотавому багрянці     щедрої осені – ти завжди прекрасна. Дівчинка-зима 2. На віконній шибі –     Білий, білий сад.     На віконній шибі –     Білий виноград,     Біла горобина,     Білі небеса...     Просто неймовірна     Чарівна краса! Дівчинка-весна 3. Як прийшла весна- красна,     Не складала рук вона:     Спершу пташку із мандрівки     Повернула до домівки,     Потім з хмари на лану     Полила озимину.     Сонцем бризнула навколо, Трактор вивела у поле, Звеселила луки, гай І увесь наш рідний край. Дівчинка Літо 4. Хоч іноді, хоч раз в житті     На самоті з природою залишся,     І подивуйся ніжній чистоті     Того зеленого затишшя.     Прислухайся, як трави шелестять,     Як розмовляють і дерева, й квіти...     Які предивні літні дні стоять!-     Попробуй це збагнути й зрозуміти.     І ти відчуєш, як очиститься душа,     Як легко серце стрепенеться,     І як народяться рядки вірша,     Спіши... Бо все от- от минеться ( Зима, Весна, Літо танцюють, діти навкруг них, прощаються...) Танець  ________________________________________________                             ( На фоні музики...) 1. Літечко тепле, куди ти поділось?     Сонце ясненьке, куди закотилось?     Травиця шовкова, чом не зеленієш?     Квіточко червона, чом не запашнієш? 2. Коли з дерев всі листочки злітають,     Коли вже на південь птахи відлітають,     Коли небо сіре, холодний дощ ллється,     Оця пора року як, діти, зветься? Всі: О с і н ь !!!         Пісня                             ( на фоні музики) 1. Тихше, ти чуєш? Осінь іде,     З бабиним літом казку пряде,     Пензлем малює барвисті квітки.     Бачиш – дерева усі зацвіли. 2. Так, зацвіли усі жовто-багряно,     Ніжна калина стоїть полумяна     Ніби у дівчини щоки горять,     Бо старости на порозі стоять. 3. Ой, як красиво у лісі в ці дні!     Друзі-дерева, чом трішки сумні?     Ви не журіться, радійте востаннє,     Бо злий вітрисько все зірве до рання. 4. Ковдрою з листя окутає ноги,     Бо до весни вам далека дорога,     І заколише вас, і зачаклує,     Казку зимову і сни подарує. ( під музику Вальсу заходить Осінь, Осінь  Добрий день! В добрий час!              Рада, діти, бачить вас!     Вам врожай несу й достаток     В кожен дім, у кожну хату,     Щоб багатий був ваш стіл,     Щоб були в вас хліб і сіль,     І картопля й буряки,     Помідори й огірки,     І капуста, й кавуни,     Груші, сливи, гарбузи.     Ви до лісу завітайте     І грибочків назбирайте,     Все щоб взимку споживати     І про осінь памятати.     Вам вклоняюсь, добрі люди,     Хай земля вам щедра буде! 1. Не пустою прийшла до нас Осінь,     В неї повно достатку в мішку,     Покосили вже гречку та просо,     І отави в стогах на лужку. 2. Саме груші солодкі поспіли,     Пахнуть яблука, наче в меду.     Повен соку янтарної сили,     Виноград золотіє в саду. 3. Непомітно піде собі Осінь...     Все коротшає день щодоби.     Тихо дощик осінній моросить,     Журавлів відлетіли ключі.            Пісня 1. Золота красуня Осінь-чарівниця     По землі ступає, золотом іскриться.     В жовте і червоне листячко фарбує,     І картинки дивні, чарівні малює. 2. Красуня Осінь, ти така чарівна!     Найкраще платтячко вдягла!     І я люблю тебе найбільше,     Бо ти, як Фея лісова.                Танець „ Лісові Феї” Осінь     Ось я за сосною     Ось і листя в яне     Це завжди за мною     Йдуть густі тумани.     Ранками імлистими.     Вдень, як позолота     Обриваю листя я – це моя робота.     Не сама до вас прийшла –     Я синочків привела.                        ( заходять осінні місяці ... ) Вересень     Літо осені у вічі     Синім вересом глядить     В сад рожеву айстру кличе     І метеликом летить. Діти 1. Подивись, на відноколі,     Мов змінилися ліси.     Хто це їх у жовтий колір     Так барвисто прикрасив? 2. Ось край річки жовті клени,     А берізки золоті.     Ялинки лише зелені     Залишились в самоті. 3. І пишаються дерева     Золотим своїм вбранням:    Це якийсь маляр, напевне      Догодити хоче нам. Жовтень     А маляр цей – місяць жовтень     У відерцях чарівних     Жовту фарбу перебовтав     І розбризкує по них. Листопад     Дощик сиплеться і пада,     По стежинці дріботить.     І веселим листопадом     Вітер грається й біжить.     Ой, нащо деревам листя,     Коли вже іде зима,     Коли холодно вже стало     І пташок ніде нема.     Краще скину я листочки.     Хай тихесенько заснуть.     Будуть спати, будуть ждати     Сонце, радість і весну. Танець з парасольками  „ Веселий дощик” Учитель     Діти, давайте подякуємо Осені та її синочкам за ту красу, яку вони нам подарували, за щедрі осінні дари, за рясний листопад.     Адже, осінній листопад надзвичайно важливий у житті природи, бо опале листя є добривом та запобігає замерзанню коренів.     Я заклинаю, діти вас, любіть природу     І землю рідну – нашу Батьківщину.     Бо все довкола, і моря, і ріки,     І степ широкий, і гаї зелені,     То все в одному слові – Україна. Осінь     Іду від вас з любов ю в серці.     Причарували ви мене,     Але зустрінемось вже скоро,     Як тільки літечко мине. -До побачення, любі діти!!! -Всі: До побачення, Осінь!!!      Учитель Ось і минула ще одна пора року, але ж не сумуйте, адже наша земля прекрасна в усі пори року!     Буває часом сліпну від краси.     Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,-     Оці степи, це небо, ці ліси,     Усе так гарно, чисто, незрадливо,     Усе як є – дорога, явори,     Усе моє, все зветься Україна.     Така краса, висока і нетлінна,     Що хоч спинись і з Богом говори... 1. Україно! Ти для мене диво! І нехай то осінь, чи весна, Стану пред тобою на коліна, Бо таких як ти ніде нема. 2. Україно! Ти для мене диво!     І нехай пливе за роком рік,     Буду, мамо, горда і вродлива,     З тебе милуватися повік! Сценарій "Свято першого дзвоника" В е д у ч а Жовтіє листя на тополі. Летять у небі журавлі. Відкриті навстіж двері в школі — Ідуть навчатись школярі! В е д у ч и й 3 гілок тополь злітає листя, Кружляє й падає до ніг. Сьогодні учні урочисто Переступають цей поріг! В е д у ч а. Дорогі учні, батьки, гості, вчителі! Із року в рік ми підтримуємо добру традицію відзначатиПерше вересня — початок нового навчального року. Цей день є визначним і радісним святом для кожного з нас. Адже він знаменує початок нових знань, досягнення нових успіхів на шкільній ниві. Для когось цей навчальний рік буде останнім і вирішальним, він прокладе межу між дитинством і дорослим життям. А для когось свято Першого дзвоника буде першим у житті. Із нього розпочнеться цікаве шкільне життя. Перший навчальний рік, перший дзвоник, перший урок, перша вчителька, перша оцінка на шляху до Країни Знань. Отже, сьогодні ми вітаємо і радо приймаємо у нашу велику дружню шкільну родину новачків, наших першокласників. Ласкаво просимо, друзі! Звучить лагідна музика, на майдан парами виходять першокласники зі своїми класними керівниками. 1-й  у ч е н ь Досвітковою порою Ходить вітер за горою, В сонні очі сонцю студить, До роботи сонце будить: — Уставай! Негоже спати У найперший-перший день! Вже школярики устали, Книжечки до ранців склали, Вже несила їм чекати, Поки дзвоник: Дзень-дзелень! 2-й  у ч е н ь Заходьте дружно та сміливо, Маленькі учні, в світлий клас — Життя цікаве та щасливе Розпочинається для вас. Багато треба знати, вміти — Учіться ж добре з перших днів! На радість виростайте, діти, Для вчителів і для батьків.Звучить Державний Гімн України. Ведучі запрошують по одному найкращому учню від кожної паралелі наперед, вони підіймають Державний Прапор України. В е д у ч а. З початком нового 2014-2015 навчального року нас вітає директор школи. Директор  школи виступає з промовою. Після цього учні вручають директору квіти.   В е д у ч и й. Сьогодні наша шкільна родина поповнилась новими друзями. Любі першокласники! Ваша перша вчителька відкриє перед вами двері в школу. Разом із нею ви розпочнете цікаву подорож до Країни Знань, навчитесь долати труднощі у навчанні й підкоряти вершини різних наук. Тож прийміть щире напутнє слово від вашої першої вчительки. У ч и т е л ь  п е р ш о г о  к  л а с у виступає з промовою. Після цього учні вручають учителю квіти. В е д у ч а. А тепер настав час познайомитися  і нашими першокласниками. Слово надається маленьким школярам. Наперед виходять ч и т ц і-п е р ш о к л а с н и к и. 1-й   п е р ш о к л а с н и к Ми сьогодні прокидались До світанку безліч раз Через те, що так боялись Запізнитися у клас. 1-ш а   п е р ш о к л а с н и ц я Заглядає у вікно Вересень-рум'янець. Я не сплю, дивлюсь давно На новенький ранець. 2-й  п е р ш о к л а с н и к Пахне ранець букварем З гарними картинками, Вранці ранець ми берем І йдемо стежинками. 2-г а   п е р ш о к л а с н и ц я В мами квіти у руці, А у мене — ранець. Кида теплі промінці Вересень-рум'янець. І ведуть стежинки нас В світлий-світлий перший клас. 3-й  п е р ш о к л а с н и к Світло  радісне навколо, Я іду у перший клас, Зустрічай же радо, школо, Я школярик перший раз. 3-т я  п е р ш о к л а с н и ц я Скоро, скоро в перший раз Дзвоник продзвенить для нас, Вчитель зайде в світлий клас, Привітає щиро нас. 4-й  п е р ш о к л а с н и к Ми ходили в дитсадок, Мріяли читати І на перший наш урок Швидше завітати. 4-т а   п е р ш о к л а с н и ц я Не хвилюйтесь, мамо й тато, Буду знати я багато. Я ж бо вас не підведу,                  В школу з радістю піду. 5-й  п е р ш о к л а с н и к Обіцяю не лінитись, Тільки на «відмінно» вчитись. Рано з сонечком вставати, Щоб у школу не проспати. 5-та  першокласниця Вчителька добра, уважна, ласкава. Для нас вона буде, як рідная мама, А школа ця стане, немов отчий дім, Нам добре і весело буде у нім. В е д у ч а. Учитель! Яке безмежне слово! Як багато в нього вкладено: мудрість, знання, дружня порада, щире слово. Учитель — це людина, яка не лише прищеплює нам любов до науки. Він учить нас думати, мріяти, дружити, бути справедливими і чесними. Він дарує нам крила, на яких ми відлітаємо у доросле життя. Ми вдячні вчителю за усе добро, що сіє він у наших серцях. Тож, дорогі вчителі, на знак подяки за вашу сумлінну і віддану працю прийміть від нас квіти. Звучить музика, учні вручають квіти вчителям. Наперед виходять у ч н і-ч и т ц і. 3-й у ч е н ь  (на фоні музики) Достигла осінь на медах, Прозорі павутинки літа. Іде по сонячних світах Через Країну Знань мій вчитель. 4-й у ч е н ь Ми щиро будем вдячні вам За віру, ласку і добро, За те, що розуміє нас учитель, За допомогу й доброту його. В е д у ч и й. Сьогодні на нашому святі присутні багато гостей. Вони завітали до нас, щоб розділити з нами цю радісну годину і передати свої побажання. Наперед виходять гості  свята, вітають учнів та працівників школи з початком нового навчального року. В е д у ч а. Сьогодні на нашій лінійці особлива увага і тим, кого цей перший дзвоник востаннє покличе за парти — це наші одинадцятикласники. Сьогодні, друзі, для вас починається вирішальний навчальний рік. Любі наші одинадцятикласники, сьогодні ви уже дорослі: дівчата — чарівні красуні, хлопці — змужнілі юнаки. Ви дивитесь на першокласників і, можливо, впізнаєте в них колишніх себе, таких же маленьких, схвильованих і радісних. А вони, звичайно, мріють і прагнуть скоріше підрости, стати схожими на вас. Тож привітайте сьогодні вашу юну зміну і дайте їй щиру пораду. Наперед виходять ч и т ц і - о д и н а д ц я т и к л а с н и к и.   1-й о д и н а д ц я т и к л а с н и к. І справді, десять років проминуло... Здається, що все починалось тільки вчора. Ми вперше прийшли до школи, несміливо переступили її поріг і потрапили у Країну Знань. А сьогодні у цю Країну вирушають нові школярики. Тож прийміть від нас щирі побажання успіхів. 1-ш а  о д и н а д ц я т и к л а с н и ц я. Цей день — для вас, малята. Збережіть його у своєму серці. Перший день у школі важливий, як перше слово, як перший у житті крок. 2-й  о д и н а д ц я т и к л а с н и к. І от настав той день і час, Коли йдете ви в перший клас, Ви стали на поріг нового, Щоб шлях прокласти до складного. 2-га  о д и н а д ц я т и к л а с н и ц я. Від розмаїття сонячних доріг До таємниці сонячної далі Свій шлях до знань широкий прокладіть, Як ми колись цей шлях собі проклали. 3-й о д и н а д ц я т и к л а с н и к. Ідіть вперед, не бійтесь перешкод Для вас відкриті всіх наук дороги. Ви — школярі, й наречення своє Несіть із вчителем своїм до перемоги. В е д у ч и й. Наша школа — велика родина. Та хіба буває родин без батьків? Адже вони наші перші порадники, наші помічники  від першого шкільного дня і до останнього дзвоника вони поруч з нами. Отже, їм слово. Наперед виходять представники  батьківського комітету  школи, вітають учнів та вчителів із святом. Звучить весела музика. На майданчик вибігає танцювальний  гурт дівчат у костюмах зірочок, виконує танець. На майданчик виходять Б у р а т і н о,  П о п е л ю ш к а,  Б а р в і н о к  та  Р о м а ш к а  (Буратіно тримає великий ключ, Попелюшка — великий годинник, Барвінок — великий «Буквар», Ромашка — дзвінок). В е д у ч а До нас ранкової пори По веселковій смузі, Щоб привітати школярів, Прийшли казкові друзі. Б у р а т і н о. Добридень, дівчата, добридень, хлоп'ята! П о п е л ю ш к а. Ми раді до вас завітати на свято! Б а р в і н о к. Від різних казок подарунки прийміть! Р о м а ш к а. Нехай незабутньою стане ця мить! Наперед виходить Буратіно. Б у р а т і н о Я — веселий Буратіно, Ключ від знань приніс для вас! Всі навчайтесь на «відмінно», Дружнім буде хай ваш клас! (Передає першокласникам ключ) Наперед виходить Попелюшка. П о п е л ю ш к а Попелюшка добре знає: Той, хто вчитися бажає, Має час свій берегти, Щоб до знань усіх дійти. Ранком всіх гучний дзвінок Знов покличе на урок, І годинник вам не раз Збереже корисний час! (Передає першокласникам годинник) Наперед виходить Барвінок. Б а р в і н о к Знає вчитель і школяр: Книга з книг — це наш «Буквар». Я, Барвінок, друг завзятих, Для кого знання — це свято. Тож отримуйте, малі, Від Барвінка «Букварі». (Передає першокласникам «Буквар») Наперед виходить Ромашка. Р о м а ш к а Цей дзвіночок — від Ромашки Подарунок школярам. Він під сонцем золотавим Ціле літечко зростав. Теплий дощик сіяв рясно Краплі-нотки на дзвінок, А тепер нехай він вчасно В рік навчальний зробить крок. (Передає ведучим дзвінок) Наперед виходять у ч н і-ч и т ц і. 5-й  у ч е н ь Вересень, немов учитель, Двері школи відчинив. Школярів дзвінком врочистим До навчання запросив. 6-й у ч е н ь Допоки серця пломінь не стиха І школа радо двері відчиняє, Веселий голос першого дзвінка Моїй землі надію провіщає. Він всім співає, що іще жива Душа Вкраїни, викохана в дітях, Що на скрижалях вічності помістять Мого народу справи і слова. Д и р е к т о р. Право дати перший дзвоник надається учневі випускного класу... (називає ім'я та прізвище хлопця) та учениці першого класу... (називає ім'я та прізвище дівчинки). 6-й  п е р ш о к л а с н и к Вітаєм дорогу до школи, Вітаєм наш перший клас, Дзвіночку, співай, як ніколи, Дзвони веселіше для нас! Одинадцятикласник саджає собі на плече першокласницю, яка тримає великий дзвінок, прикрашений жовто-блакитною стрічкою. Вони проходять коло пошани, даючи перший дзвоник. В е д у ч а. На цьому наша урочиста лінійка завершена. В е д у ч и й. Право розпочати новий навчальний рік надається директору нашої школи. Директор  школи оголошує початок навчального року і доручає одинадцятикласникам провести першокласників до школи. Свято закінчується.